Програма розвитку кафедри на 2018-2025 рр.

ПРОГРАМА

розвитку кафедри

історії стародавнього світу та середніх віків

історичного факультету Київського національного

університету імені Тараса Шевченка

(2018-2025 )

Вступ

Кафедра історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначила свої сімдесятиліття. Заснована у відродженому після буремних років пореволюційних реформацій, вона продовжувала практику вивчення і викладання історії стародавнього світу, середніх віків та ранньомодерного часу, започатковану в Університеті Святого Володимира, з його блискучою школою всесвітньо відомих учених та викладачів. Орієнтація на шанобливе ставлення до традицій, до науково-педагогічної спадщини, постійно залишуваної все новими поколіннями викладачів, співробітників Кафедри, завжди була нормою для нашого колективу. І має такою нормою залишатися й надалі.

Згадаємо у цьому зв’язку наших вчителів, усіх наших попередників, які зуміли аргументувати необхідність створення і збереження спеціальної кафедри історії давнини, середньовіччя і раннього нового часу. Не перераховуючи тут усіх, згадаємо тільки тих, кого ще слухали, у кого вчилися нинішні покоління випускників нашого університету: Л.П. Чикколіні, В.О. Маркіну, В.І. Наулка, А.Ф. Кізченка, О.П. Крижановського, Т.П. Брянцеву, З.І. Мухіну, М.Д. Мелащенка – їх уже сьогодні немає з нами, але всіх їх ми пам’ятаємо. Згадаймо тут і наших вчителів та колег, які сьогодні вже не викладають на факультеті – перебувають на і дійсно заслуженому відпочинку: В.С. Шиловцеву і Ю.Г. Грачова.

Завдяки їхній праці і їхнім зусиллям Кафедра збереглася, і сьогодні до її складу входять доктори історичних наук, професори (В.А. Рубель, В.В. Ставнюк), кандидати історичних наук, доценти (М.О. Рудь, Ю.О. Гоман, А.Л. Пількевич, Д.С. Пуховець, Ю.Ю. Полюхович). Що особливо вирізняє Кафедру  – це наявність в її колективі асистентів (О.А. Заплетнюк, О.Р. Магдич, О.С. Охріменко, О.П. Жданович, Д.В. Лукін). Ще зовсім недавно вони захистили кандидатські дисертації за профільними для Кафедри темами. Сьогодні ж це, попри їхню молодість, кваліфіковані викладачі, яких поважають колеги і яким симпатизують студенти. Допомагають забезпечувати навчально-педагогічний і науково-дослідний процес Кафедри старші лаборанти Н.В. Дроган і Д.А. Файзулаєва, таким чином, є однією з найбільш збалансованих у кадровому відношенні з-поміж усіх кафедр історичного факультету.

Викладацький склад Кафедри провадить активну громадську роботу, забезпечує належний рівень викладання нормативних і спеціальних курсів  – середнє навантаження на викладача по Кафедрі становить 535 годин при середньому навантаженню аудиторному у 353 години – одне з найвищих на історичному факультеті.

Викладачі Кафедри ведуть значну наукову роботу, у тому числі і в межах кафедральної науково-дослідної теми   «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина» (державний реєстраційний номер 0116U007146). Результати цієї праці відбиті у численних публікаціях у фахових виданнях в Україні та за її межами, монографіях, хрестоматіях, навчальних посібниках і підручниках, у підготовлених на Кафедрі кандидатських та докторських дисертаціях. 

Випускники Кафедри сьогодні працюють у наукових та державних інституціях, як то: Інститут історії України НАН України, Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України, Національний інститут стратегічних досліджень, Міністерство закордонних справ України, Міністерство освіти і науки України, викладачами шкіл і університетів, у т.ч. й на посадах завідувачів кафедрами тощо.

Ми особливо відзначаємо і факт включення в життя Кафедри наших студентів, аспірантів і докторантів. За їхньої допомоги, а часто і з їхньої ініціативи, провадяться кафедральні заходи: конференції, семінари, зустрічі з вітчизняними і іноземними інтелектуалами, перформанси (цикл «Середньовічне місто», «Античний поліс») тощо.

Кафедра організувала самостійно і долучалася до організації з іншими інституціями Міжнародних наукових і науково-практичних конференцій, «круглих столів», Олімпіад (у т.ч. і заключних їх етапів, під егідою МОН України).

У продовження і на розвиток цих, лише побіжно окреслених напрямків і планується зорганізувати роботу Кафедри у визначений період.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ТА ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ

КАФЕДРИ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Основні положення програми базуються на Законі України «Про освіту», з його новими визначеннями рівнів та ступенів вищої освіти, Статуті Університету, Стратегічному плані розвитку Університету на період 2018-2025 року,, міжнародній практиці вищої освіти, колективному досвіді Кафедри.

 Визначальними тенденціями в розвитку Кафедри у найближчій перспективі будуть:

• активне підключення до загальноуніверситетських зусиль щодо підвищення статусу Університету у міжнародних рейтингах, зростання його привабливості і конкурентоздатності;
• посилення міжкафедральних і міжфакультетських зв’язків, прилучення до інструментів внутрішньоуніверситетської і міжуніверситетської мобільності;
• поглиблення спеціалізації, за одночасного (за можливості) розширення числа бакалаврських і магістерських програм, у т.ч. й з англійською мовою викладання;
• використання можливостей, що з’являться в умовах впровадження безвізового режиму з країни ЄС, іншими країнами світу, у т.ч. й для організації наукових конференцій, навчальних і дослідницьких практик, підвищення академічної мобільності;
• входження викладачів, аспірантів та (за можливості) студентів спеціалізації до міжнародних рейтингів, індексування їхніх праць тощо;
• впровадження цифрових (у т.ч. інформаційних) технологій у навчальний і науково-дослідний процеси;
• дослідження суспільств давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їхньої цивілізаційна спадщини, задля сприяння процесам осмислення Україною історичного розвою людства і її самої у такому розвої;
• посилення профорієнтаційної роботи по залученню вступників до бакалаврату, магістратури, аспірантури (докторату), в т.ч. і на умовах контракту.

У межах визначених тенденцій і на розвиток напрацювань за весь час існування кафедри історії стародавнього світу та середніх віків пропонується спрямувати свої зусилля на:

• узагальнення накопиченого досвіду по організації навчального і науково-дослідного процесів, вивчення вітчизняної і міжнародної практики такої організації;
• посилення особистих рейтингів викладачів і Кафедри назагал в межах факультету,особливо ж у студентському середовищі;
• підвищення кваліфікації викладачів, їхньої професійної майстерності;
• координацію дій з загальноуніверситетськими структурами щодо популяризації Університету у міжнародному науковому та освітянському середовищі;
• налагодження співпраці з представництвами міжнародних організації та інституцій (посольства, Фонди тощо) задля посилення міжуніверситеських зв’язків, академічної мобільності;
• пропозицію додаткових ДВВС, на які в прикінцевому рахунку зможуть записуватися студенти інших кафедр, інших факультетів; Для прикладу: «Антична географія», «Прогулянки Елладою з Павсанієм», «Афінська демократія за часів Перікла», «Рим як історико-архітектурний ансамбль», «Імператорський Рим», «Візантійська цивілізація», «Японська цивілізація», «Китайська цивілізація часів давніх і середньовічних імперій» тощо.
• організацію додаткових магістерських програм, у т.ч. і в співробітництві з іншими факультетами. Для прикладу: магістерська програма «Класичні студії», які мають бути зорієнтовані на залучення випускників бакалаврату історичного, філологічного, філософського, юридичного факультетів, фахівців істориків, філологів, філософів, правників.
• відновлення практики проведення міжнародних наукових конференцій, досвід чого на Кафедрі значний.
• відновлення співпраці з міжнародними інституціями задля відновлення навчальних практик у Греції, Італії, інших країнах (досвід щодо цього Кафедра також має).
• пошуки та використання грантів задля підвищення кваліфікації викладачів, наукового зросту студентів, досліджень аспірантів тощо (Кафедра і тут має досвід і необхідні компентності).
• оновлення кафедрального сайту, наповнення його новим змістом, з урахуванням наукової діяльності викладачів, інтересів студентів і аспірантів, задля промоції Кафедри, Факультету, Університету;
• поновлення перерваної після 2014 р. практики проведення учнівських Олімпіад, у т.ч. і за сприяння МОН України, міжнародних інституцій і представництв тощо;
• відновлення також призупиненої нещодавно практики проведення конференцій, «круглих столів» тощо із залученням вчителів шкіл, освітянського загалу;
• зміцнення наших зв’язків зі школою. Прикінцева мета тут є двоєдиною: орієнтація на себе кращих випускників шкіл України (і не тільки!), і відновлення для наших випускників права працевлаштування в школах за спеціальностями вчитель історії, суспільствознавства тощо.
• публіцистичну діяльність істориків – викладачів кафедри, у т.ч. й через засоби масової інформації тощо.

Навчально-методична робота

Кафедра завжди, упродовж усіх років її існування, відзначалася вимогливістю що організації навчально-методичної роботи. Сьогодення, з його відкритістю кордонів, академічною мобільністю студентства, учнівської молоді, у т.ч. й випускників шкіл – потенційних абітурієнтів, ставить перед нами все вищі і вищі вимоги. На виконання цих вимог упродовж визначеного періоду Кафедра має:

• узгоджувати навчальний процес, його організацію і забезпечення, з міжнародним досвідом, вимогами чинного Закону України Про освіту, нормативних актів, інструкцій тощо, – у т.ч. й відомчого характеру (вимоги МОН України), у т.ч. і першою чергою нашого Університету;
• постійно оновлювати наявні програми навчальних дисциплін, корелювати їх з мінливим, динамічним тлом історичної науки, сучасними навчальними і методичними напрацюваннями рекомендаціями;
• розробляти, провадити акредитацію, вводити навчальний процес нові курси і спецкурси, з урахуванням наукових інтересів викладачів кафедри, у відповідності з кафедральною спеціалізацією;
• підтримувати перехід на викладання окремих курсів (першочергово – у межах магістерських програм) англійською мовою;
• ширше використовувати сучасні методи освіти (навчання і викладання) із використання можливостей сучасних технологій (презентація, мастер-клас, воркшоп, Рідер тощо):
• виробити зрозумілі, послідовні, об’єктивні критерії оцінювання, неухильно користуватися ними в навчально-методичній роботі;
• посилити роль і участь студента в навчальному процесі, виходити з основного принципу, за яким студент має бути не стільки об’єктом цього процесу, скільки його суб’єктом;
• продовжувати видання навчальної літератури з курсів, що викладаються студентам кафедральної спеціалізації, історичного факультету на загал, інших факультетів та університетів;
• повернутися до практики перекладу джерел і наукової літератури українською мовою (де це можливо – у варіанті білінгви):
• орієнтувати студентів на самостійне опрацювання наявних джерел та наукових досліджень, забезпечуючи при цьому належне їх консультування через систему т’юторства (яке має все ж таки по-справжньому з’явитися в Україні);
• залучати в межах академічної мобільності викладачів інших факультетів, університетів, у т.ч. й іноземців.

Наукова робота

Наукова робота має провадитися з урахуванням визначених Університетом, Факультетом, Кафедрою пріоритетів, в межах кафедральної науково-дослідної теми   «Суспільства давньої, середньовічної і ранньомодерної доби та їх цивілізаційна спадщина» (державний реєстраційний номер 0116U007146). Наступні п’ять років передбачається присвятити підвищенню ефективності наукових досліджень викладачів кафедри, залучення до цих досліджень аспірантів та студентів. Слід виходити з того, що в університеті процеси навчання і наукового пошуку нерозривні і нероздільні. Задля реалізації цієї мети передбачається:

• пріоритетно досліджувати наукові проблеми, що корелюються з кафедральною темою;
• постійно впроваджувати у навчальний процес результати наукових пошуків;
• реєстрація викладачів Кафедри в Єдиному міжнародному реєстрі вчених ORCID, створення наукових профілів викладачів кафедри у Google Scholar, Academia.edu, ResearchGate;
• орієнтувати колектив кафедри на публікації в індексованих пошуковими системами виданнях, у т.ч. – й іноземних, у т.ч. – й англійською мовою;
• працювати над створенням монографій, в яких би узагальнювалися, поглиблювалися, осмислювалися у ширших контекстах результати досліджень, опублікованих раніше у спеціалізованих виданнях;
• залучати до наукових досліджень студентів усіх рівнів навчання, аспірантів та докторантів, максимально сприяти як участі їх у наукових пошуках, так і їх включенню у міжнародний науковий простір.

Міжнародні зв’язки

Включення України до міжнародного освітянського і наукового контексту ставить перед Університетом як флагманом вітчизняної освіти і науки завдання надзвичайної ваги. Кафедра, на вимогу і з урахуванням університетських вимог і рекомендацій має максимально сприяти розвитку міжнародних зв’язків, їх зміцненню, підвищенню їх ефективності. З цією метою викладачам, аспірантам (докторантам), студентам Кафедри, всьому її загалу на наступний період слід:

• повернутися (знову ж таки!) до практики організації міжнародних конференцій, симпозіумів тощо;
• брати участь у міжнародних наукових проектах (Еразмус, Горизонт-2020 тощо) – шукати і відшукувати гранти, інші можливості для цього;
• налагоджувати міжкафедральні і особисті зв’язки з колегами закордоном;
• співпрацювати, як то вже було сказано вище, з міжнародними представництвами та інституціями;
• вважати пріоритетним опанування до рівня вільного володіння викладачами (молодими і середнього віку в обов’язковому порядку!), студентами спеціалізації, аспірантами та докторантами англійською мовою. 

Робота з абітурієнтами, студентами, випускниками; розвиток комунікацій

Пріоритетними для Кафедри у наступні п’ять років має стати робота над підвищенням конкурентоздатності Університету як в Україні, так і серед університетів світу. Для Кафедри ці пріоритети конкретизуються необхідністю:

• здійснювати профорієнтаційну роботу для залучення абітурієнтів з України (про можливі форми цієї роботи йшлося вище):
• працювати над підвищенням привабливості Кафедри для бакалаврів і магістрів історичного факультету;
• налагоджувати комунікацію Кафедра – абітурієнт, Кафедра – студент (магістр), Кафедра – випускник.

Дуже важливим ( і цілком актуальним) вважається і вивчення питання про залучення абітурієнтів (ширше – вступників загалом) з-за кордону.  Цього, звичайно, можна досягнути, тільки вивівши Кафедру на загальноєвропейський рівень.

Окремо слід сказати про вступників з країн колишнього СРСР – тут менше проблем мовного характеру і більше ментальних співвідношень.

Особливої уваги потребує залучення вступників з країн неєвропейських. Азія, Африка, Латинська Америка, історія яких є об’єктом наших наукових інтересів, можуть стати тим джерелом, у якому зможемо віднаходити потенціальності для подальшого розвою,

Кадрове забезпечення кафедри

Кадри вирішують якщо й не все, то принаймні дуже багато. Орієнтація на особистість викладача часто обумовлює вибір студентами напрямку (для нас це історія античної  греко-римської цивілізації, медієвістика, цивілізаційні і загальноісторичні аспекти ранньомодерної доби, американістики та європеїстики в їх історико-цивілізаційному вимірі, історії народів і великих цивілізацій Сходу, сходознавства назагал), бакалаврами та магістрами кафедри.

Сьогодні колектив Кафедри збалансований. Як уже зауважено на початку цієї Програми, колектив наш складається з професорів, доцентів і, ще зовсім молодих, асистентів. Середній вік викладачів становить 41,25 років, що цілком прийнятно. Всі вони викладають курси нормативні і читають спецкурси з дисциплін, які є темами їх наукових досліджень. Нормою для Кафедри цей принцип має залишатися й надалі.

Умови для реалізації програми

Головною умовою визначених напрямків має стати солідарна робота і солідарна відповідальність всіх викладачів Кафедри, усього її колективу. За сприяння, за підтримки і за допомоги всього Факультету. І нашого Університету. Як це було завжди, як це є сьогодні, як це буде (обов’язково, яв це дуже вірю!) і надалі.

Програма розвитку кафедри історії стародавнього світу та середніх віків історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка укладена колективом кафедри.

Завідувач кафедри, доктор історичних наук, професор                        Віктор Володимирович Ставнюк